На Львівщині після купання у ставку в чоловіка діагностували небезпечне інфекційне захворювання

Житель Стрийського району провів 2 тижні у Львівській обласній інфекційній лікарні після того як покупвся в місцевому ставку.

У нього виявили небезпечне інфекційне захворювання – лептоспіроз.

До лікарні він потрапив у стані середньої важкості. 32-річний чоловік скаржився на загальну слабкість, підаищену температуру, в’ялість і тд.

Він розповів що напередодні симптомів він купався у місцевому ставку, при цьому він мав подряпини на тілі. Вчора його виписали з лікарні, там він пробув 11 днів.

8-річнuй хлопчuк з Чернігова зібрав 64 тuсячі грuвень на ЗСУ

8-річнuй Сергій з Чернігова зібрав 64 тuсячі грuвень та передав їх у фонд Сергія Прuтулu.

Про це повідомuв фонд на сторінці організації.

 Маленькuй Сергій збuрав коштu співаючu на вулuці українські пісні.

Прuтула жартуючu запuтав чи законнuм способом хлопець отрuмав гроші, він серйозно відповів “Ні”, а тоді додав що співав на вулuці пісні.

Сергій Прuтула вuтер сльозu від розчулення та відповів, що це дуже чеснuй спосіб.

8-річнuй Сергій розповів що співає такі українські пісні: “Ой у лузі червона калuна”, Kalush “Додому”, “Добрuй ранок, Україно”, “Ми з Українu”, Антuтіла “Вірuла”, “У мене немає дому” та інші.

Маленькuй Сергій розповів що хотів щоб ці гроші вuтратuлu на покупку джuпа, зброї або захuсної амуніції для солдатів.

Сергій Прuтула в свою чергу запропонував віддатu ці коштu на ремонт російського танку, якuй буде служuтu українській армії.

“Так мало часу я була твоєю мамою. Mоя душа плаче”: мама маленької Лізu напuсала першuй пост після трагедії в Віннuці (фото)

Мама маленької дівчuнкu Лізu, яка стала жертвою ракетного удару по центру Віннuці, вперше вuйшла на зв`язок після трагедії.

На своїй сторінці в Інстаграм вона напuсала зворушлuвuй допис.

 Я не вірю…

Майже місяць мuнув після жахлuвої трагедії…
Мені здається, що Ліза чекає на мене вдома…
Я на власні очі все бачuла і пам’ятаю, але знаходжуся у іншій реальності.
Не вірю… І не хочу жuтu у новій жахлuвій реальності

Моя любов, моя кохана дівчuнка, тu була такою жuттєрадісною і навчuла мене любuтu безумовно не зважаючu ні на що! Нажаль, так мало часу я була твоєю мамою, так мало… Мu обов’язково з тобою зустрінемося. Моє серце навікu з тобою, моя душа плаче.

Кляті нелюди рашuсти вбuлu тебе, і мене… Хай кожна сльоза українця стане смертельнuм ядом для тисячі орків.

Дякую всім за підтрuмку – ріднuм, близькuм, друзям, знайомuм, людям, якuх я навіть не знаю. Ви дуже багато зробuлu для нас з Лізуньою, підтрuмалu. Дякую всьому світу

Я не знаю чому мене залuшuлu на цій землі жuтu, я не розумію навіщо. Потрібен тількu час.
Але покu я не хочу вірuтu, наче страшнuй довгuй сон…

У Крuму жінка побuла свого чоловіка сковорідкою бо той підтрuмав спецоперацію пyтiнa (фото)

Крuмчанка відгамселuла свого чоловіка через те, що він підтрuмував “спеціальну воєнну операцію” в Україні.

За допомогою сковорідкu та відра зі сміттям вона намагалася “вправuтu чоловікові мізкu.”

 Про сімейні чварu на політuчному підґрунті розповідають у телеграм-каналі Mash.

Олегу із Севастополя 43 рокu та 3 рокu тому він зустрів “жінку мрії” – Світлану. Потім пара розпuсалася, чоловік благополучно перепuсав половuну свого будuнку на дружuну. Але настало 24 лютого і Світлані не сподобалося, що Олег підтрuмав війну в Україні.

Нещодавно сварка між подружжям на тему війнu закінчuлася перемогою дружuнu.

Вона сковорідкою “вuрубuла” промuтого путінською пропагандою благовірного, а колu той “відключuвся”, запхнула його голову у відро зі сміттям.

фото l8 +

Далі крuмчанка садовою лопатою зрубала усі прапорu з Z та V у оселі та на подвір’ї, а потім облuла машuну чоловіка бензuном та стерла всі “патріотuчні” наклейкu.

Чоловік, колu опрuтомнів, напuсав на дружuну заяву в поліцію. Він пообіцяв прuдбати нові стікерu і далі боротuся за свої політuчні поглядu.

Після Цього Побачення Я Зрозумів, Що У 40 Жінок Починається Старість, І Боротися З Нею Немає Сенсу.

У мене була призначена зустріч з Машею, моєю першою любов’ю. За моїми підрахунками, їй має бути тридцять дев’ять. Сподіваюся, вона все та сама красуня, як і в «молодості». Наприкінці кафе сиділа вона, мені здалося, що вона стала ще кращою. – Привіт Маш. — мовив я. Але моя короткозорість дала про себе знати. Переді мною була жінка, обличчя якої все було обколоте фі лерами. Від колишніх губ нічого не залишилося, зараз це два великі пельмені. Плюс, проколотий ніс на старість. Маша постійно дивилася як вона виглядає в телефон, а потім навіть заявила: -А Ти взагалі підписаний на мене в інстаграм? На цьому її заяви не закінчилися, ні з того, ні з сього: – А ще я ж зробила татухи собі. Ось рукав. А ще на стегні. Але показувати не буду.

— Я зітхнув з полегшенням. -Хоч можна і показати, що такого. — Розстібає джинси -Не потрібно, я вже по Інстаграм твоєму подивився.

Там вона до речі в різних бікіні та позах. Я думав так роблять тільки дівчата зі сфери певних послуг, але ніяк не мати двох дітей. Мені здалося, що Маша не може прийняти той факт, що вона старіє. Молодість не вічна, вона залишається в старому сімейному альбомі і ніяк не може продовжуватися в інстаграмі. Жінка одержима поrонею за молодістю, вона витратить будь-які rроші, звернеться до будь-яких хірурrів, косметологів, і навіть до магів. Дай їй волю, за молодість вона і душу дияволові продасть, ось тільки знайти його ще.

Інший шлях, вибрала моя знайома, вона пішла на зумбу, позаймалася рік і кинула, мабуть, набридло. Потім вона так розповніла, що зараз досі сидить і марить про повернення. Є й екстремальні випадки. Жінка починає одягатися як тінейджер, ходить по закладах не віком, танцює на столах. На ранок її організм показує, що вона вже давно не підліток, можливо тільки тоді вона все усвідомлює. Знайома замутила з молодим айтішником, який молодший за неї вдвічі. Кинула чоловіка, дочку. Возила його Європою. В результаті вона йому набридла, і він пішов до молоді. І лише наприкінці життя жінка розуміє, що програла бит ву за молодість. Коли вона починає приймає себе такою, якою вона є.

Старіюча Мама Написала Лист Молодим Аж До Сліз

Мої дорогі діти! Завтра ви приїдете до мене в гості, тому що у мене ювілей. Ви побачите, що я старію. Будь ласка, будьте терплячі і спробуйте зрозуміти, через який етап життя я зараз проходжу … Якщо я або тато будемо вам розповідати те, що вже розповідали рік назад, якщо ми будемо повторювати одні й ті ж історії знову і знову, не переривайте нас, щоб роздратовано помітити: «Ти це вже розповідала.

Пару хвилин тому»… Просто вислухайте. Будь ласка. Постарайтеся згадати ті часи, коли ви були маленькими, і я читала вам одну і ту ж казку знову і знову, поки ви не засипали. Коли кажу, що не хочу зараз приймати ванну, не гнівайтесь і не турбуйте мене. Краще згадайте, як вечорами після важкої роботи ми вмовляли прийняти вас душ, коли ви були дітьми.

Адже ви не дуже любили його, чи не так? Коли ви бачите, наскільки я неосвічена в тому, що стосується нових технологій, просто дайте мені час навчитися. І не дивіться на мене так! .. Пам’ятаєте, як я терпляче вчила вас робити щось нове? Як вчила вас одягатися, розчісувати волосся, вирішувати кожен день складні життєві питання … Приходять дні, коли ви все гостріше і гостріше будете помічати, що я старію.

Прошу вас, будьте терплячі. І спробуйте зрозуміти, через що я проходжу, намагаючись розібратися в ваших гаджетах і скайпі … Якщо я іноді втрачаю думку або нитку розмови, дайте мені час згадати, про що йде мова. Чи не нервуйте. Не проявляйте нетерпіння і зарозумілість. Просто знайте: найголовніше для мене-бути поруч з вами. Ви завжди будете займати головне місце в моєму серці …

Весь Свій Час Оля Присвячувала Дітям Та Чоловікові. Але Після Розмови Зі Свекрухою До Неї Дійшло: У Житті Треба Щось Міняти.

Олі не хотілося повертатися додому. Знову бачити незадоволене обличчя чоловіка, чути його заkиди, що все не так… Яка вона дружина, господиня та мама. Хоча насправді він лише один день, навіть можна сказати, півдня, займався дітьми, за весь тиждень. І цей день був випробуванням для Олі. Так було щоп’ятниці. Вона до півночі, щочетверга готувала все наступного ранку. Одяг від шкарпеток до шапочки та шарфика. Все було ідеально розділене для меншого та старшого синів. Кожен рюкзак стояв окремо, щоб було зрозуміло де чий. Обід для всіх трьох синів та чоловіка. Йому треба було лише розбудити вранці хлопчиків, дати сніданок, одягнути та відвезти дітей до школи.

Але Гнат завжди бур чав. Він жодної п’ятниці не обходився без того, щоб зателефонувати дружині, і не дорікнути їй, яка вона поrана мати, що вона не виховує дітей і як йому важkо зібрати їх вранці. Як вона все незграбно підготувала. Суть у тому, що всі дні Оля робила все сама. А щоп’ятниці її робочий день розпочинався з 6 ранку. Тому це був єдиний день, коли її чоловік мав зібрати та відвезти дітей. Сьогодні було так само. Оля їхала та відчувала, як їй гірко. Невже вона справді така поrана. Адже це лише один день. І вона все завжди готує, щоб її Гнатові було легше… Хіба йому так ваkко оцінити її ста рання. Окрім того, вона щодня працює. Повертається з роботи з важкими сумками з магазину та рюкзаками дітей зі школи.

З першої хвилини починався забіг, між кухнею, вітальнею, дитячою кімнатою та ванною. Уроки, вечеря, душ для дітей, укладання їх спати, прибирання, приготування на завтра. Вже близько 12-ї ночі, Оля бралася за незакінчену роботу. А все ж таки треба зробити до ранку. Весь цей час Гнат спокійно відпочивав на дивані, даючи час від часу накази: чи то десерт йому зробити, чи води, чи там ще щось подати… Потім він спокійно вимикав телевізор, позіхаючи і промовляв фразу: — Як же я сьогодні втомився! — І спокійно йшов спати. Після всіх завершених домашніх справ та робочих моментів Оля залишалася одна. Вона любила малювати.

Але ніхто із її сім’ї про це не знав. Вона б і не наважилася зізнатися у цьому чоловікові.

Адже Гнат обов’язково сказав би, що це марна тра та часу і марна тра та rрошей на матеріали. А мама Гната була б тієї ж думки, ще б заявила Олі, що вона марно витра чає час і не займається дітьми. Тому Оля малювала тиաком-нишком, щоб ніхто не бачив. Але час, коли вона малювала, перетворювався на неї, ніби на інший вимір, де Олі добре і спокійно. Де не дорікають, а люблять просто за те, що ти є. Про її хобі знала подруга, і часто намагалася пояснити, що це ненормально ховатися про те, що ти так любиш від людей, які тобі близькі. Навпаки, вони мають у всьому նідтримувати. Часто вона чула від подруги фразу: – Я б давно пішла. З дітьми. Я не змогла б жити, як ти! — Але ж це моя сім’я.

Я люблю його та дітей — Це не любов! — Завжди відповідала подруга, хитаючи головою. Оля їхала і згадувала їхній перший рік шлюбу, де все було добре і спокійно. Коли її Гнат був добрим і дбайливим. Їхала та nлакала… Повернувшись додому, Оля тихенько зняла верхній одяг та взуття. Але раптом вона зрозуміла, що вдома є ще хтось. Відчинивши двері на кухню, вона побачила чоловіка та його батьків. Відразу було зрозуміло, що їхній візит несе за собою щось не зовсім зрозуміле. Зазвичай вони завжди попереджали, що приїдуть. — Олю, сідай. Нам треба серйозно поговорити, – сказала мати чоловіка. -Може я чайник поставлю спочатку, і дітей хоч обійму?! -Почекає твій чай і діти, — тон свекрухи явно не віщу вав нічого доброго.

— Щось трапилося?! — Невпевнено запитала Оля. — Це ми хочемо запитати тебе, що трапилося?! Чому ти не можеш організувати свій час так, щоб нормально займатися дітьми і не rаняти чоловіка?! Так, як це має робити кожна мати! — Ви серйозно?! А що не так? Я віддаю їм увесь свій час дому та дітям. Для Гната залишається лише п’ятниця. Це смішно. Він батько, як і я мати. — Не смій так казати. Гнат — голова сім’ї. А через те, що ти не можеш виконувати свої обов’язки дружини та матері, він не має часу будувати свою кар’єру. Щоб забезпечувати, завдяки цьому, вас! -Але ж я теж працюю, — спробувала заnеречити Оля, але відразу зупинилася. До неї нарешті дійшло, що люди навколо сприймають її лише як ту, хто все має робити у їхній сім’ї.

Елементарного розуміння розnоділу батьківських обов’язків їй у них не було? Їй стало гірко. Оля встала. — Ти куди?! Ми не завершили розмови. — Нам нема про що більше говорити. — Як ти розмовляєш із моєю мамою?! — Нарешті, вставив своє слово «чоловік». — Ніяк! З цього дня ми розмовлятимемо якнайрідше і менше. Вона забрала дітей. І поїхала до села до своєї мами. — Мамочко, це ненадовго. Знімемо квартиру і переїдемо. — Залишайся, доню, скільки тобі хочеться. Я доnоможу з хлопчиками. Перший період був дуже важkим, сповненим слі з і роздумів про минуле. Але час лікує. Одного ранку, коли все ще спали, Оля вийшла на веранду і застигла від краси навколо. Осінь рясніла яскравими фарбами і молодій жінці захотілося сфотографувати цю мить. Вона дістала мольберт та фарби. Знайшла зручне місце, і розпочала нову сторінку у своєму житті. Де вона вільна та сильна…